Мережа Інтернет: правила безпечної поведінки
Мережа Інтернет: правила безпечної поведінки.
Користуйся можливостями!
Інтернет являє собою всесвітню інформаційну комп'ютерну мережу, що поєднує в єдине ціле безліч комп'ютерних мереж, що працюють за єдиними правилами. Інтернет не є комерційною організацією й нікому не належить. Користувачі Інтернету є практично у всіх країнах світу. Комп'ютери зв'язуються за допомогою ліній зв'язку. Для підключення лінії зв'язку до комп'ютерів використовуються спеціальні електронні пристрої (модеми), установлюються програми для спільної роботи. Комп'ютерна мережа – це об'єднання комп'ютерів, ліній зв'язку між ними й програм, що забезпечують обмін інформацією. До Інтернету мають доступ десятки мільйонів користувачів. Ріст і розвиток Інтернету триває, і на середину століття очікується значне збільшення ролі Інтернету у всіх інформаційних технологіях. Однією з переваг Інтернету є корисність. Обсяг інформації незрівнянно великий. Подання й зручність її сприйняття поки не можуть зрівнятися із книгами або телебаченням, але кількість і доступність інформації в мережі значно вища. Інтернет – джерело найбільш свіжої інформації. Проте з розширенням глобальної комп'ютерної мережі, збільшенням кількості доступної інформації й послуг виникає проблема перевірки та достовірності.
Електронна пошта (e-mail) – перший із сервісів Інтернет, найпоширеніший і найефективніший з них. Електронна пошта – типовий сервіс відкладеного читання (off-line). Ти відправляєш своє повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, а адресат одержує його на свій комп'ютер через певний проміжок часу, і читає твоє повідомлення тоді, коли йому буде зручно. До інтерактивних сервісів, що служать спілкуванню людей через Інтернет, відноситься ICQ. Користувачі, встановлюючи одну програму, можуть спілкуватися в реальному режимі (on line). Також дуже популярні чати. Користувачі приєднуються до одного з каналів – тематичних груп і беруть участь у розмові, що ведеться не голосом, а текстом.
Будь обережним!
В Інтернеті є, звичайно ж, своя небезпека. Сьогодні немає засобів впізнання особи, з якою спілкуєшся, тому важко перевірити інформацію щодо співрозмовника. Є дуже багато випадків, коли себе видають за інших, приписуючи собі гарну зовнішність, риси характеру, захоплення тощо. Подумай, чи хотів би ти спілкуватися з нещирою людиною?
Скористайся правилами, які допоможуть безпечно працювати в Інтернеті.
- Пам'ятай, що в Інтернеті ти спілкуєшся з людиною
- Постав себе на місце людини, з якою говориш.
- Відстоюй свою точку зору, але не ображай своїх співрозмовників.
- Коли ти використовуєш телекомунікації, то маєш справу з екраном комп'ютера. Ти не можеш жестикулювати, змінювати тон і вираз обличчя тощо. Твій вираз обличчя не має ніякого значення. Слова, тільки слова – це все, що бачить твій співрозмовник. Коли спілкуєшся по Інтернету, можна дуже легко помилитися в тлумаченні слів свого співрозмовника. Коли ти зв'язуєшся з ким-небудь, пам'ятай, що твої слова фіксуються.
- Дотримуйся етики спілкування.
- Поважай час і можливості інших. Існує стереотип, що сьогодні в людей залишається усе менше часу, і створення нових пристроїв дозволяє заощадити час. Коли ти надсилаєш електронну пошту або спілкуєшся в Інтернеті, ти фактично претендуєш на чийсь час. І тоді ти відповідаєш за те, щоб адресат не витратив цей час марно.
- Не давай ніякої особистої інформації (адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи, опис квартири тощо).
- Не надсилай свої фотокартки незнайомим особам.
- Отримавши інформацію, яка змусить почуватися некомфортно, припини розмову та повідом про це людям, яким ти довіряєш.
- Не відправляти свою фотокартку чи фотокартки родичів.
- Не здійснювати фінансові операції через мережу Інтернет без нагляду дорослих.
- Не погоджуватись на зустрічі з незнайомими людьми, чи здійснювати це лише в громадських місцях та в присутності батьків чи когось з дорослих.
- Повідомляти батьків, старших друзів у разі отримання інформації, що змусить почуватись некомфортно чи має характер залякування.
Мої правила безпечної поведінки в Інтернеті.
- Я не надаватиму ніякої особистої інформації (ім'я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи) без згоди дорослих.
- Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, я одразу розповім своїм близьким або вчителю. Мої опікуни знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті.
- Я ніколи не погоджусь зустрітися з тим, з ким я познайомився в Інтернеті, без попередньої згоди старших. Якщо я буду зустрічатися, то це буде людне місце, і я запрошу кого-небудь зі знайомих мені людей.
- Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився через Інтернет, не порадившись з дорослими.
- Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому.
Пам'ятай! Спілкування через Інтернет ніколи не замінить живого спілкування з друзями!
Небезпеки, з якими може стикнутися дитина чи підліток в Інтернеті.
1. Доступ до сайтів, що не призначені для перегляду дітьми. Часто дитина може знайти матеріали чи сюжети, які зображають насильство, провокуючи тим самим почуття ненависті та люті у дітей; також небезпека надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Також часто велика кількість сторінок, що не відносяться до змісту обраної теми, відображаються у вигляді додатково спливаючого вікна, що нерідко містять, наприклад, порнографію.
2. Контакти з незнайомими людьми через чати, системи миттєвих повідомлень, електронну пошту. На даний час збільшується кількість людей, які використовують подібні методи знайомств не з добрих намірів, а для того, щоб дізнатися у дитини інформацію особистого характеру про неї та її сім’ю. Оскільки реєстрація в Інтернеті проходить анонімно, часто під виглядом 12-тирічної дівчинки може ховатися 40-річний чоловік. Часто такі особи мають психічні відхилення, що може спричинити моральну шкоду дитині через Інтернет, а, інколи, в приватній зустрічі, і фізичну.
3. Надання інформації особистого (конфіденційного) характеру. Дитину можуть умовити надати інформацію про себе, таку як ім’я, прізвище, адреса, вік, фотокартка та ін., та про членів своєї сім’ї. Навіть якщо подібна інформація запитується джерелом, що заслуговує на довіру (організація, навчальний центр) такі дані мають надаватися дитиною лише за згодою батьків, чи інших дорослих.
4. Проблеми технологічного характеру. Незнання дитини може призвести до неусвідомленого завантаження файла чи небезпечного коду, що призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу.
5. Питання, пов’язані з покупками та фінансовими витратами. В мережі Інтернет можна зробити масу приємних он-лайн покупок. Тому дивлячись з кута нашої проблеми це означає, що дитина може зробити покупку без відома дорослих.
Звичайно відповідальність за безпеку дітей в глобальній мережі головним чином лежить на батьках. Перед дозволом дітям входити в мережу Інтернет варто встановити деякі правила, з якими має погодитися і ваша дитина. Ось декілька початкових рекомендацій, як зробити відвідування Інтернету для дітей повністю безпечним.
Правила користування Інтернетом для дітей та підлітків:
1. Відвідуйте мережу разом з дітьми та закликайте дітей розповідати про свій досвід користування Інтернетом.
2. Привчіть дитину розповідати вам про все, що їх турбує в Інтернеті.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають в он-лайн ігри чи використовують інші програми, що потребують реєстраційного імені, допоможіть дитині вибрати програму і переконайтесь, що вони не містять ніякої особової інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям.
5. Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним однакова: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
6. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють всюди - навіть у віртуальному світі.
7. Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи - музики, комп’ютерних ігор та інших програм є крадіжкою.
8. Поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті. Поясніть, що ці люди насправді можуть бути не тими за кого вони себе видають.
9. Поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи про що читають – є правдою. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони в чомусь не впевнені.
10. Контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтровувати шкідливий вміст, визначити, на які сайти дитина заходить та що вона на них робить.
11. Перш за все, потрібно поговорити зі своїми батьками, щоб дізнатися про правила користування Інтернетом, включаючи те, «куди я можу заходити, що я можу робити, коли я можу виходити в он-лайн і як довго я можу перебувати в он-лайні».
